Угорщина: новий закон України про освіту викликав критику влади і правих екстремістів

Новий закон України про освіту, ухвалений Верховною Радою, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині, передає кореспондент Радіо Свобода.

Представник Кабінету міністрів Угорщини Янош Арпад Потапі заявив про рішучий протест свого уряду внаслідок ухвалення в Україні цього закону.

За його словами, що наведені у прес-релізі уряду Угорщини, цей закон «позбавить національні меншини (в Україні) можливості вчитися рідною мовою, що у своїй основі загрожує їхньому виживанню на рідній землі».

На думку угорського урядовця, новий закон про освіту безпосередньо зачіпає права і 150-тисячної угорської меншини в Україні, бо після здобуття початкової освіти (1–4 класи) рідною мовою угорські учні змушені будуть перейти на українську мову в середніх і старших класах. А це, на переконання Яноша Арпада Потапі, суперечить чинній Конституції України.

Він нагадав про міжнародні та міждержавні зобов’язання української сторони в базовому угорсько-українському договорі про дотримання прав людини, нацменшин, зокрема, про те, що права українських угорців не будуть утискуватися. Однак новий закон про освіту суперечить численним обіцянкам і зобов’язанням України, зробленим свого часу в дусі добросусідства, заявив Потапі.

Він також наголосив: уряд Угорщини сподівається, що Україна уважно розгляне питання набуття чинності цього закону, внісши зміни до нього таким чином, щоб не порушувались права національностей, що проживають у країні, включно з угорцями.

Зі свого боку, опозиційна правоекстремістська партія «Йоббік» назвала кроки української влади в освітньому законодавстві «шовіністичними», скритикувавши чинний уряд Угорщини за те, що, попри суттєву матеріальну підтримку угорських громад із боку материнської держави в сусідніх із Угорщиною країнах (Сербії, Словаччині, Україні), офіційний Будапешт заради політичної доцільності  осі не наважувався на міжурядовому рівні вести розмову про «утиск прав угорських нацменшин».

«Йоббік», посилаючись на те, що ця партія є другою найбільшою політичною силою в Угорщині, пригрозила, що в разі приходу до влади у 2018 році не підтримає вступ Сербії та України до Євросоюзу, якщо ці держави не змінять свого ставлення до угорської меншини (у сербській Воєводині налічують до 300 тисяч угорців, на Закарпатті живе близько 150 тисяч угорців). Правоекстремісти також зажадали від прем’єра Віктора Орбана негайно вдатися до скоординованих із Євросоюзом дій на захист «утискуваних Україною прав угорської громади».

Тим часом, коментуючи мовну статтю нового закону про освіту, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що перехід дітей угорської та румунської мовних груп із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а радше поступовим.

Вона також зазначила, що велика проблема учнів із іншомовних середовищ полягає в тому, що вони впродовж 11 років вивчають у національних школах предмети мовою національних меншин. Згідно з новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів викладання рідною мовою меншин збережеться, але наголос робитимуть на оволодінні державною українською мовою. Проте у школі базового рівня (5–9-й класи) навчання здійснюватиметься тільки українською мовою, щоб діти були готові вступати до національних вишів і могли спілкуватися державною мовою, вважає Лілія Гриневич.

У вівторок Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

дата публікації: 06-09-2017

автор:


коментарі

@Правда України

Про видання

"Правда України" створена українцями і присвячена Україні та всім проблемам, які на жаль, зараз є в Україні. Кожен може опублікувати тут свої думки, статті, вірші, прозу, пісні, фото, відео.

Підтримайте нас, будь ласка: